- прогорілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до прогоріти 1), 2), 4). || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прогорілий
Смотреть что такое "прогорілий" в других словарях:
прогорілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
прогорілий — [прогоур’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
